Седая дымка протянулась
По линии далеких гор,
А мне давно уже уснулось,
И не проснулось до сих пор.
И день встречаю без рассвета -
Куда-то солнце отвлеклось,
Восходит, но не здесь, а где-то,
Не пробиваясь через дождь.
И я живу, как без причины,
Который день уж без стихов.
И днём, и ночью спят долины
Под одеялом облаков.
Быть может, просто копят силы
В недостижимой глубине,
И спят безвременно могилы,
Ждут воскрешения во сне.
Ну для чего в дождях-утратах
Скрывается сиянья лик?
Да, я, конечно, виноватый,
Мне не впервой, и я привык.
Когда ж окончится разлука,
До смерти надоев тоске?
И солнышко в окно без стука
Заглянет, улыбнувшись мне.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Хоч смуток серце огорта - Мария Пономарева Він не відштовхне твою любов, як можуть це зробити люди. Він не прожене геть, коли прийдеш просити пробачення. Він - це Той, хто здатен на все заради того, щоб ти міг ЖИТИ, щоб твоя душа співала, а не хилилась долі, щоб твоє сердце не могло навіть оговтатись від радості та щастя, яке його переповнюють. Це все може тільки Він - Ісус Христос. Задумайся, що далі буде в твоєму житті - закінчити університет, здобути престижну роботу, заснувати сім'ю, кар'єра, а далі, далі?
Прошу тебе від всоьго серця: "підійди до ніг Христа
Стань не коліна та вклонись", зрозумій накінець чого вартуєш ти. Невже тобі всього того нехочеться, що тобі може дати Христос через розкаяння?
Якщо ти сумуєш, знай, що Єдиним, Хто може дійсно втішити тебе - це тільки Божий Син!
Будь благословенним!
"...хто до Мене приходить, Я не вижену геть" Євангеліє від Івана 6:37б
"Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, - і Я вас заспокою!" Євангеліє від Матвія 11:28
